Перед святом

День захисника Вітчизни

Чути музику і сміх

Нагородження переможців предметних олімпіад

Перший раз у перший клас Інтелект України

Участь учнів у міжнародному конкурсі " Малюнок, вірш, лист до мами, казка" з нагоди святкування Дня матері.

Ліза Зьорнушкіна "Моя рідна матуся"

Ліза Зьорнушкіна - вірш

Матуся

У світі багато є різних людей,

За кольором шкіри, розрізом очей.

Є добрі люди і навіть є злі,

Є дуже великі і дуже малі.

Є спільне у нас всіх,

Одна є людина,

Яка допоможе в тяжку нам годину.

Годує, лікує, поряд завжди,

Матуся кохана - звемо ми її!

Ліза Сливна

Казка - Мама чарівниця.

Давним – давно, в одному зачарованому королівстві, жила собі гарненька королева мама. І була в неї чарівна донечка – принцеса Азіла. Ох і вередливе було дівчисько, постійно репетувала та скандалила. Азіла полюбляла все блискуче, особливо в одязі. Вдягнеться, як новорічна ялинка, начепить блискучі підбори і ходить по палацу, жуючи купу солодощів. Одним словом дуже невихована була ця принцеса. А ще Азіла полюбляла дратувати придворного дракона. Доведе його до сказу, а потім бігає та ховається, коли той полум’ям дмухає по всьому подвір’ї, спалюючи квіти. А принцесі тільки від такої біди весело та смішно. Як не намагалася Мама Королева перевиховати свою донечку – нічого не допомагало, тільки гірше ставало.

Ось тоді вирішила Мама Королева вдатися до чарів. Пішла вона до однієї старої відьми та придбала в неї величезну книгу з різними заклинаннями.

- Ось тепер я з тебе виховаю справжню леді! – сказала Мама Королева принцесі.

Посадила невиховане дівчисько на стільчик та почала голосно вигукувати різні заклинання. Але замість змін в поведінці принцеси – в неї то хвіст виросте, то довжелезні вуха, а замість ніг та рук – копита з’явилися. Так і бігала принцеса Азіла разом з худобою по королівському подвір’ї, поки Мама Королева не виправила все те чаклунство. Але відтоді нічого не змінювалося. Та ось одного разу, з сусіднього королівства приїхала Бабуся Королева. Подивилася вона на все це і каже:

- Годі чарам вдаватися, потрібно за розум братися!

Щось пошепотіла Бабуся на вушко Мамі Королеві та поїхала собі далі по інших королівствах.

Відтоді Мама Королева почала виховувати принцесу Азілу зовсім по – іншому. Вони разом гралися, малювали, читали книжки з етикету, разом ходили по крамницях, годинами розмовляли про всяке дівоче та все – таке інше…

Жодної людини в королівстві не залишилося, яка б не помітила в яку леді перетворилася принцеса Азіла. Стала вона вихованою та привітною. Ось такі вони – мамині чари…

Марина Рева - вірш

Матусенька моя

Матусенька моя -

І лагідна , і мила

Неначе матінка Земля,

Як зернятко нас зростила.

Я хочу, щоб вона

Ніколи не сумувала,

І серденько її

Горя не знало.

Щоб посміхалася завжди,

І їй раділи люди.